Донорство яйцеклітин розширило можливості лікування безпліддя. Завдяки йому тисячі пар, які раніше не мали шансу народити дитину, здійснили свою мрію і стали батьками. Попри те, що донорство яйцеклітин використовують вже кілька десятків років, значна кількість людей мало знає про це. Фахівці центру репродуктивного здоров’я, який пропонує донорство яйцеклітин у Львові, запропонували заповнити цю прогалину та повідомили шість цікавих фактів.

Винагорода за участь у донації ооцитів

Якщо для однієї зі сторін донорство яйцеклітин — єдиний шанс народити дитину, то для іншої — можливість добре заробити, причому абсолютно легально і до того ж із почуттям задоволення від допомоги іншим людям. Донорство не оплачується як звичайна робота, але за нього є винагорода. Сума залежить від клініки.

Не всі, хто бажає, можуть стати донорами

Щоб стати донором яйцеклітин, потрібно відповідати певним критеріям та пройти медичне обстеження. Лише після цього жінка може пожертвувати свої ооцити. Критерії такі: вік від 18 до 32 років, наявність власної здорової дитини, народженої без застосування допоміжних репродуктивних технологій, добре фізичне та психічне здоров’я, соціальний добробут, відсутність дефектів зовнішності.

Донором можна стати кілька разів

Донором ооцитів можна стати вісім разів. Звісно, з перервами на відпочинок. Але варто знати, що це не так вже й легко. По-перше, жінка має пройти етап стимуляції яєчників гормональними препаратами. Вони безпечні для здоров’я та не мають незворотних ефектів. З усім тим, їхня дія може спричинити певний дискомфорт, зокрема психологічний, оскільки ці гормони впливають на емоційний стан. По-друге, вилучення яйцеклітин — це мініоперація. Триває вона недовго, виконується під наркозом і не залишає ані ран, ані рубців. І все ж приємного в ній мало, хоч і особливих небезпек немає. По-третє, одна програма донації разом із підготовкою триває 4–6 тижнів.

ЕКЗ з донорською яйцеклітиною ефективніше, ніж із власною

Цей факт пояснюється просто. Більшість жінок, які вдаються до ЕКЗ, мають проблеми з репродуктивним здоров’ям, що позначається на якості їх яйцеклітин. Тоді як донорські ооцити мають високу якість. Звичайно, вони не дають гарантію 100%, оскільки успіх зачаття залежить і від батьківської клітини, і стану організму жінки-реципієнта, і ще від безлічі чинників. Але факт залишається фактом — шансів на успіх із донорською яйцеклітиною статистично більше.

Донорство не витрачає запас яйцеклітин

Одне з побоювань потенційних донорів, що після вилучення ооцитів їх залишиться мало. Так мало, що може не вистачити самій, якщо жінка вирішить народити ще одну дитину. Це абсолютно виключено. Кількість примордіальних, тобто первинних фолікулів у яєчниках здорової жінки фертильного віку обчислюється сотнями тисяч. З них біля 400 дозрівають до яйцеклітини за усе життя. Під впливом стимуляції яєчників дозріває не один фолікул, а одразу 12–15 за один цикл. Навіть якщо їх 20, а донацій 8, то це означає, що жінка віддасть 160 фолікулів, тобто витратить за життя не 400, а 560. 560 із кількох сотень тисяч — як бачимо, запас все ще досить великий.

Дитина від донорської яйцеклітини має частину спільного з матір’ю генетичного матеріалу

Організм вагітної жінки виробляє мікроРНК. Ці молекули містять генетичну інформацію і проникають в амніотичну рідину, а звідти до плоду. МікроРНК не передає гени, але керує їхньою експресією, тобто вмикає деякі гени й залишає мовчазними інші. Таким чином, мати має генетичний вплив на дитину, яку виношує, навіть якщо не має з нею спільних генів.

Медичні центри «Мати та дитина»:

  • Київ, вул. Макіївська, 8
  • Київ, вул. Юрія Литвинського, 54/15
  • Київ, просп. Володимира Івасюка, 8, корп. 4
  • Житомир, вул. Велика Бердичівська, 43
  • Львів, вул. Замарстинівська, 85а
  • Київ, вул. Казимира Малевича, 83

Автор: Сендзюк Наталія Євгеніївна – акушер-гінеколог, репродуктолог.